Педантичні німці, ексцентричні азіати… Знайомо? Вічні та пресвяті кліше у всій красі. Якщо бути точнішим – культурні стереотипи.
Те, про що ми згадуємо насамперед під час розмови про той чи інший народ, так це саме їх. Французи? Емоційні та велелюбні. Ірландці – зазвичай про день святого Патрика та алкоголь. І тисячі інших прикладів можемо ми назвати не замислюючись.
Найчастіше, такі ось шаблони сприйняття, які згодом стають основою для анекдотів, не дуже близькі до правди, а зустріти такого яскравого представника і зовсім неможливо в реальному житті. Хоча набагато складніше знайти людину, яка б не образилася на подібний ярлик у себе на шиї.
З іншого боку, немає диму без вогню, і певною мірою ці стереотипні якості справді виявляються у представників тієї чи іншої культури трохи частіше, ніж в інших. Це залежить від менталітету і виховання, які формують підростаючі покоління.
Наприклад, Японію вважають лідером у виробництві високих технологій та аніме-індустрії. За рахунок чого й утворився у деяких людей такий стереотип, ніби ця країна поділена лише на дві категорії людей – трудоголіки, які працюють по 12 годин на добу, та хікікомори, які не виходять із дому навіть за продуктами та повністю пішли у віртуальну реальність. Чи варто говорити, що ця думка є помилковою?
Так, насправді має місце активне використання різних цікавих гаджетів і не лише у побуті. Так якщо згадати ті самі розкручені чи не на весь світ «розумні туалети», які можуть і музику включити, і первинний аналіз провести – рідкісні, але відомі винятки серед звичної сантехніки.
Якщо ж говорити про аніме індустрії, то при першому знайомстві з деякими з популярних творів цієї галузі, не особливо вникаючи особливо жанрів, можна або дуже здивуватися нестандартності складу розуму авторів та їх своєрідного почуття гумору, або поринути в описаний всесвіт з головою, завдяки багатьом сюжетним поворотам та добре продуманим персонажам.
Причина такого масового випуску різноманітних аніме фільмів і серіалів полягає в тому, що на відміну від європейських та американських анімаційних фільмів, для створення яких потрібно з нуля створювати персонажів, писати сценарій, працювати над графічним оформленням і побоюватися того, що кінцевий продукт може не знайти свою аудиторію, а як основу для створення більшої частини аніме найчастіше служить манга (японський комікс), яка вже набрала популярності і має своїх шанувальників. Залишається лише адаптувати готовий твір до сценарію і, власне, намалювати та озвучити. Це можна назвати дуже спрощеним описом процесу, але суть дійсно така.
Це лише глобальні стереотипи, і тема зі статті не розкрита, тож згодом будемо продовжувати.